Історична довідка

Рік, коли влада мінялася чотири рази

За один 1918 рік Київ пережив чотири влади. Узимку Місто взяли більшовики. Навесні Центральна Рада повернулася разом з німецькою й австро-угорською арміями, які прийшли в Україну за Берестейським миром. Наприкінці квітня владу взяв гетьман Павло Скоропадський. А в грудні гетьманат упав — про цей грудень і йдеться. Через два місяці, у лютому 1919 року, до Міста знову прийдуть більшовики.

Гетьманат

Гетьманська Українська Держава проіснувала з кінця квітня до середини грудня 1918 року. Її опорою була німецька армія, що стояла в Україні й у самому Києві. Поки вона стояла, стояв і гетьман.

У листопаді Німеччина програла війну. Її війська почали збиратися додому, і опори не стало.

Повстання

У середині листопада проти гетьмана виступила Директорія Української Народної Республіки. Армією командував Симон Петлюра. Ударною силою повстання були січові стрільці — галичани з австрійським військовим вишколом під командою Євгена Коновальця.

18 листопада під Мотовилівкою, неподалік від Києва, стрільці розбили гетьманські частини, і повстання покотилося до Міста. Майже місяць Київ був в облозі.

Хто боронив Місто

Гетьманська гвардія — це насправді дві різні групи з протилежними долями.

• Сердюцька дивізія — власна гвардія гетьмана. Добровольці 18–25 років і призовники, здебільшого з заможного селянства Лівобережжя; до жовтня 1918 року — близько п'яти тисяч осіб. Сам Скоропадський писав, що командири в дивізії були чудові, а козаки — самі новобранці.
• Російські офіцерські дружини — Київська офіцерська добровольча дружина генерала Кірпічова, дружина генерала Святополка-Мирського. Це офіцери колишньої російської армії, а з ними студенти й гімназисти останніх класів.

Боронили Місто обидві, але на розв'язці опинилися по різні боки. 4-й Сердюцький полк у Дарниці перейшов на бік УНР і навіть роззброїв частину офіцерських дружин. Київська офіцерська дружина здалася біля Педагогічного музею.

Німецька комендатура в бій не вступила: німецькі частини оголосили нейтралітет і чекали відправлення додому.

Ніч з 13 на 14 грудня

Уранці 14 грудня 1918 року оборона Міста перестала існувати. На Святошинському шосе ще трималися двадцять п'ять юнаків з «Орденської дружини». Того ж дня Павло Скоропадський зрікся влади й виїхав разом з німцями. У Місто ввійшли війська Директорії, а 19 грудня Директорія урочисто в'їхала до Києва.

Ця ніч — остання ніч гетьманського Києва. Саме її проживають герої «Білої гвардії» і герої «Міста, 1918».

Роман

Михайло Булгаков пережив ці події в Києві, у будинку на Андріївському узвозі. «Білу гвардію» він написав уже в Москві, на початку 1920-х; частину роману надруковано 1925 року, повністю він вийшов пізніше, за кордоном. Родина Турбіних багато в чому списана з родини самого Булгакова, а квартира Турбіних — з його квартири на узвозі.

Булгаков дивиться на ту ніч очима російських офіцерів з цієї квартири. Звідси й слово «петлюрівці», яким роман називає військо Директорії. Три інші сторони «Міста, 1918» — січові стрільці, гетьманська гвардія й мешканці — показують ту саму ніч з інших місць.

Помітили неточність?

Ця довідка коротка й неминуче спрощує. Якщо ви знаєте, де вона помиляється, напишіть на [email protected] — ми звіримося з джерелами й виправимо.